- привчатися
- —————————————————————————————привча́тисядієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
привчатися
Смотреть что такое "привчатися" в других словарях:
привчатися — а/юся, а/єшся, недок., привчи/тися, чу/ся, чи/шся, док. 1) Звикати, призвичаюватися до чогось. || Виробляти в собі навички до певної роботи, заняття і т. ін. 2) діал. Навчатися … Український тлумачний словник
дисциплінуватися — у/юся, у/єшся, недок. і док. 1) Привчатися до дисципліни. 2) тільки недок. Пас. до дисциплінувати … Український тлумачний словник
навикати — а/ю, а/єш, недок., нави/кнути, ну, неш; мин. ч. нави/к, ла, ло; док., розм. 1) Засвоювати, набувати звичку до чого небудь; привчатися що небудь робити, якось діяти. 2) Набувати навичок, досвіду в чому небудь … Український тлумачний словник
привикати — а/ю, а/єш, недок., приви/кнути і рідко приви/кти, кну, кнеш, док., розм. 1) до кого – чого, з інфін. і без додатка.Звикати до певного заняття, привчатися щось робити, поводитися певним чином і т. ін. 2) Призвичаюватися, пристосовуватися до кого … Український тлумачний словник
привчання — я, с. Дія за знач. привчати і привчатися … Український тлумачний словник
привчитися — див. привчатися … Український тлумачний словник
розбещуватися — уюся, уєшся, недок., розбе/ститися, е/щуся, е/стишся, док. 1) Привчатися до поганих, аморальних звичок, ставати аморальним; псуватися. 2) Послаблюючи вимогливість до себе, ставати недисциплінованим, свавільним; розпускатися … Український тлумачний словник
навчитися — научитися, научатися, навчатися (чого, з інфін., зі сполучним сл. як набути певних знань, навичок, уміння що н. робити), вивчитися, вивчатися (чого й з інфін.); підкуватися, підовуватися (з чого, в чому й без додатка набути певного запасу… … Словник синонімів української мови
